До 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка колектив обласного музично-драматичного театру імені В.Г. Магара  підготував три вистави: «Загублена любов», «Вість благая Кобзаря» та моновиставу народного артиста України Івана Смолія «Україно! Україно! Оце твої діти..».

     Квіти в класних кімнатах це не тільки краса, а ще й запорука гарного здоров’я учнів! Тому на засіданні учкому школи було прийняте рішення про проведення конкурсу з озеленення класних кімнат. Цей конкурс проводився за такими показниками: кількість квітів в класах та їх зовнішній вигляд.  Найкраще,  як озеленювачі себе проявили учні 10, 5 і 7-го класів. Інші класи отримали деякі зауваження по догляду за квітами. В зв’язку з цим всім класам рекомендовано більш дбайливо доглядати за кімнатними рослинами.

     Життєвий шлях нашої випускниці Надії Давидівни Суркової, як і всіх випускників нашої школи, починався зі шкільної парти, з мрій, сподівань, майбутніх непередбачених обставин. А скільки прекрасних справ на рахунку завідуючої господарством Суркової Н.Д., котра сумлінно, віддано працювала в стінах рідної школи з жовтня 1985р. по лютий 2014 року.

     Жодне свято, жоден прожитий день не обійшовся без уваги, контролю Надії Давидівни. Ось і завершився  час роботи, прийшов час відпочинку, але не потрібно думати, що це період для суму.

     Школа… Скільки радісного, веселого, повчального і, можливо, трохи сумного втілено в це коротке, але дороге,  для кожного з нас, слово.  Школа - це успіхи та невдачі, злети і падіння, перші уроки  життя і перше кохання, перше розчарування і перший вірний шкільний товариш…

     2014 рік – це знаменний рік, бо 9 березня виповнюється 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – українського поета, художника, мислителя. Кожне покоління сприймає генія по-своєму. Під впливом його живописного слова в нашій уяві постають яскраві картини, образи, а саме слово звучить, як пісня. Народ, сім’я, природа, життя, праця становлять для генія невичерпне джерело прекрасного.  Шевченко – центральна постать не лише в історії української літератури, а й у всьому культурному житті України.

     Історія шашок, як і багатьох інших ігор, сягає в далеку давнину. Гра, подібна шашок ( алькерк ) була поширена в Стародавньому Єгипті і перші згадки про неї відносяться до 1600 року до н.е. Неозброєним оком видно схожість гри в шахи та шашки - про це говорять і картаті дошки, і поділ на "білі" і " чорні" фігури, і почерговість ходів, і багато інших елементів обох ігор. І ці збіги зовсім не випадкові - гра в шашки в сучасному вигляді з'явилася завдяки французам, які приблизно в 12 столітті схрестили єгипетський алькерк з грою в шахи.

       Цього року в школі традиційно стартувала гра-подорож для учнів молодших школярів під назвою «Славні діти і справи Токмачанської землі».  Учні будуть подорожувати по надзвичайно цікавих зупинках, які допоможуть їм закріпити та здобути нові знання, розвивати уяву, фантазію, пам'ять, почуття прекрасного, виховувати любов до рідного краю і рідної землі, вчитимуться бути дружніми, сумлінно та творчо працювати в колективі.Учасниками гри-подорожі є всі учні 2-4 класів.

     У нашій школі, вже багато років поспіль, проходить інтелектуальна  гра  «Еврика» для учнів 2-11 класів. Гра проходить в два етапи. Перший етап – перший семестр, другий – другий семестр.

     З нагоди відзначення в районі  25-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Афганістану та з метою гідного вшанування мужності, вірності військового обов’язку  воїнів-інтернаціоналістів 17 січня в Оріхівській дитячо-юнацькій спортивній школі відбувся перший турнір  з фут залу серед учнів загальноосвітніх закладів, присвячений пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, земляків, які не повернулися з тієї війни та померлих в наш час.

     Водохреща (19 січня) – це останнє різдвяно-новорічне свято. Здавна існує традиція святити цього дня воду. Зранку чоловіки йшли до річки чи ставка, вирубували з льоду хрест, ставили його поруч з ополонкою і обливали  червоним буряковим квасом. Під обід священик, виголосивши молитву, освячував воду, занурюючи в ополонку срібний хрест. Після цього селяни випускали в повітря кілька пар голубів. Водохрещенську воду вважали лікувальною. Дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі й умивалися, «аби щоки були рум'яні».