Комунальний заклад" Малотокмачанська загальноосвітня школа I-III ступенів" Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області

«Сходинки людської душі»

     З любові до рідного слова, матері-землі, батьків і рідних починається людина. Нам завжди було ким пишатися, а особливо щирими, працьовитими людьми, нашими земляками.

     Сьогодні, 6 травня 2019 року у школі панувала пожвавлена атмосфера, адже всі знають, що до храму наук традиційно завітає наш земляк, та ще й поет, Іван Васильович Левченко. Вже більше п'яти років чарівної весняної пори він бере участь у проведенні традиційного шкільного поетичного заходу, ініційованого членами шкільної літературної студії "Надія". Цього року зустріч проходила під назвою «Весняний поетичний вернісаж з Іваном Левченком».

     Сьогоднішню зустріч з талановитою людиною, нашим земляком, ми вирішили провести так, щоб і Іван Васильович, а не тільки ми, учні нашої школи, отримали насолоду, згадуючи про хвилини спілкування.

     Літературно-мистецька гостина розпочалась із виступу учениці 11 класу Остряниці Катерини, яка розповіла про роботу літературної студії «Надія» про результати плідної, творчої діяльності юних літераторів та їх наставників. Вона розповіла, що у своїй роботі вони використовують найрізноманітніші форми і прийоми творчої і навчальної діяльності. Крім традиційного читання і обговорення творів літстудійців, заслуховують творчі звіти 1-2 учнів, проводимо мовно-літературні ігри, вікторини, переглядаємо періодичну пресу районних, обласних видань, проводимо літературно-мистецькі гостини у рідній школі тощо.

     Звідки студійці беруть свої образи? Звичайно, з життя! І нехай немає ще життєвого досвіду, але є уміння спостерігати, помічати ніким непомічене. Поштовхом до написання віршів служить , на жаль, не тільки світ прекрасного, але й наболілого. Студійці, намагаючись осмислити сенс буття, сприймають його таким, яким воно є: чарівним і потаємним,іноді жорстоким і не завжди справедливим. Літстудійці пам’ятають, що не кожен вірш можна назвати поезією, і не кожній поезії потрібна рима. Отож, якщо студієць остаточно вирішує «приручити» Музу Поезії, йому доведеться «озброїтись» любов’ю до літератури, бажанням сіяти красу серед інших, творити добро.

      У Святому Письмі сказано: «Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху». Це є істина. Вважаю, що нам теж є з чого порадіти, адже ми неодноразово здобували перемоги в олімпіадах, різноманітних творчих  конкурсах не лише в районі, а й в області. Так, у минулому році мали вісім обласних перемог. Роботи Шепель Єлизавети та Остряниці Катерини надруковано у збірнику переможців творчого конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої…».

      Отож, творчі роботи школярів –це невичерпне джерело… Ми прагнемо творити.  Керуємося вічними словами Ліни Костенко: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

       Потім літстудійці представили попурі власних поезій, поєднуючи різні види лірики. Приємним сюрпризом для поета – земляка стало виконання гімну села Мала Токмачка  у виконані шкільної вокальної групи, автором слів якого є Іван Васильович Левченко.

       Як спів солов’я, як грім серед ясного неба – так звучало поетове слово про хвилюючі теми сьогодення, про історію створення деяких віршів про дружбу і біль втрати друга, товариша, першого космонавта України Каденюка, про любов і сум до рідної вулиці Лугової, про життя і вічні цінності.  

       Під час зустрічі, перевівши подих, Іван Васильович розповів про події, що розгорнулись  у Севастополі та продекламував вірш «Тополя 41-го року». Усі слухачі уважно вслухались у кожне сказане поетом слово. Потім поет представив дві відеопрезентації на пісні «Тополя 41-го года» і «Україна моя» у виконанні народної артистки України Тетяни Барткової.

      Іван Васильович Левченко презентував нову книгу віршів " Лиш не спинитися в путі…", в якій автор вміщує роздуми про сьогодення, про тривожні реальності життя, про мир і подвиги народу, про святість і нерозривність різних поколінь. Також поет ознайомив з розділами книги та змістом деяких творів, декілька примірників цього видання було вручено директору школи, вчителям української мови та літератури, а також передано до шкільної бібліотеки. Поетом-земляком було презентовано іще одну книгу, видану в Канаді під назвою «Історія однієї книги: над прірвою. Поезії, Севастополь-2013». Наша щира шана і вдячність рідному земляку-поету за пошановування канадською діаспорою.

      Дуже швидко спливав час. Юні читачі з радістю і захопленням слухали нові авторські твори. Всіх чарувала не тільки поезія, а й грамотна, красива, співуча мова івана Левченка – людини з глибоким розумом і глибокою, відданою любов’ю до людей і Малої Батьківщини.

     По закінченню зустрічі вдячні слухачі Іванові Васильовичу вручили символічний подарунок у вигляді міцної булави. 

     Зустріч видалася дуже теплою,  щирою, дружелюбною, залишивши в наших серцях приємні враження.

    Дякуємо Іванові Васильовичу за теплу, цікаву і творчу зустріч.

     Детальніше  про життя та творчі досягнення Івана Васильовича Левченка ви можете дізнатись на сторінці його авторського блогу "Світлиця Івана Левченка" та на власній сторінці у Фейсбуці.

    Фоторепортаж ви можете перглянути у фотоальбомі: «Сходинки людської душі» (2019 рік).

Додати новий коментар

Plain text

  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.