Є люди, які світять. Є люди, які гріють. А є, які і світять, і гріють одночасно. До таких людей відноситься Білостоцька Лідія Яремівна. Неначе й небагата подіями її трудова біографія, але скільки щоденної праці, прагнення професіцйного росту, творчих задумів, наполегливості…
Лідія Яремівна зараз перебуває на пенсії, але 43 роки свого життя присвятила роботі у нашій школі. Для Лідії Яремівни ця школа – рідна, бо вона її випускниця. Спочатку працювала на посаді вихователя, а після закінчення Запорізького державного педагогічного інституту в 1977 році, вона продовжила педагогічну діяльність вже вчителем російської мови та літератури. За час роботи Лідія Яремівна зробила 4 випуски як класний керівник. Її учні неодноразово були учасниками, призерами, переможцями районних предметних олімпіад. А наша випускниця Попова Тетяна (учениця Лідії Яремівни) – призер обласної олімпіади з російської мови та літератури.
Білостоцька Л.Я. – творча, ерудована, обізнана людина. Вона знає багато віршів, особливо зарубіжних письменників; розуміється на музиці, знає багато пісень, як народних, так і сучасних. Особливе захоплення – вишивання: спочатку це було моліне, тепер бісер. Все почалося більше 40 років назад з рушника в червоних маках для рідної тітки. А 3 роки назад на виставці токмачанських умільців Лідія Яремівна побачила чудовий витвір мистецтва з бісеру майстрині – Каптур Людмили. Тепер і ми нашу Ліду називаємо майстринею за її шедеври. Стіни її кімнат прикрашають картини, виготовлені з бісеру власними руками: «Білі лебеді», «Чорні лебеді», «Ліс», «Натюрморт», «Український козак». Багато своїх робіт вона подарувала рідним, подругам. Але найбільше ми отримуємо насолоду від робіт Лідії Яремівни, що представляють ікони: «Блаженна Мотрона Московська», «Свята Великомучениця Лідія», «Казанська Божа Матір», «Микола Чудотворець», «Ісус Христос»… 3 з них вона подарувала в Храм «Вознесіння».
Не одне покоління учнів Білостоцької Лідії Яремівни беруть з неї приклад, рівняючись на неї, а це, напевне, саме високе визнання і нагорода.