Є на світі багато чудових міст. Але такого, як наш Київ, немає. Місто-герой, місто-музей, місто-сад - саме так його величають. Київ сьогодні, як і 15 століть тому, знаний в усіх кінцях землі. Київ не завжди був столицею, але крізь століття залишався невмирущим серцем України. Тільки в Києві найгарніша і найстрункіша Новорічна ялинка. Саме туди і вирушили 18 учнів з 9-11 класів нашої школи 27 грудня 2010 року.

Що ж вони встигли побачити? Перше – це метрополітен, який на сьогодні є найшвидшим громадським транспортом. Враховуючи великі розміри мегаполісу та завантаженість вулиць Києва, метрополітен користується популярністю як у киян так і в нас, гостей міста. Більшість з учнів користувалися ним вперше в житті.

Так дісталися до Золотих воріт — головної брами стародавнього Києва.

Потім побачили пам’ятник Богдану Хмельницькому, а з розповіді екскурсовода дізналися, що Собор Святої Софії Київської – це шедевр архітектури і монументального живопису першої половини XI століття, диво Візантійської та Стародавньої Руської архітектури.

Відігрітись після тривалого пішого походу по Києву учні мали змогу в Михайлівському Золотоверхньому Соборі. Там зігрілось не тільки тіло, а й душа.

А чи всі знають, що таке Київський фунікулер? Ми теж не знали, поки на ньому не «покаталися» до Поштової площі. Взагалі, проблема зв'язку між Верхнім містом та низинним Подолом існувала в Києві завжди. Спершу стародавні кияни користувалися крутими стежками, потім — Андріївським узвозом. Ідею збудувати між верхньою і нижньою частинами міста механічний підйом у вигляді невеличкої похилої залізниці з канатною тягою подав інженер А. А. Абрагамсон; проект розробили інженери М. К. П'ятницький та М. І. Баришников. Щороку цей незвичайний вид транспорту перевозить 2,8 мільйони пасажирів, серед яких чимало туристів. Оскільки до фунікулеру найбільш схожим видом транспорту є трамвай, тому проїзні квитки на трамвай діють також і на фунікулер, а вартість однієї поїздки становить півтори гривні. Нині запроваджено спеціальні жетони для проходу на станції фунікулеру.

На середину дня була запланована екскурсія в Свя?то-Успе?нській Ки?єво-Пече?рській ла?врі — однієї з найбільших православних святинь України, монастир Української православної церкви (Московського патріархату) зі статусом лаври. Всі були здивовані її розмірами та красою.

Яскраві емоції захвату від побаченого викликав Музей історичних коштовностей України. Фонди нового Музею формували з музейних збірок, що надійшли до МІКУ з Київського історичного музею, Художнього музею, Всеукраїнського музею єврейської культури, Інституту археології НАН України, приватних колекцій і з понад двадцяти музеїв України. Нині фонд Музею нараховує 56 тисяч предметів археології та ужиткового мистецтва з дорогоцінних металів і каміння. Експонати МІКУ є своєрідним коштовним літописом України від епохи бронзи і античності до сучасності. Експозицію музею виставлено в дев'яти залах за історико-хронологічним принципом. Але з усих золотих прикрас, які були представлені, найбільше вразила своєю витонченістю, красою Скіфська пектораль з Товстої могили.

Смачно пообідавши, туристи нашої школи вирушили до пам’ятника Голодомору 32-33 р.р.. Учні були здивовані його розміром та цікавим задумом.

Київ багатий на музеї. Діти побували в Центральному музеї Збройних Сил України. В його експозиції відображена велична історія військової діяльності на теренах України. Унікальні музейні предмети кіммерійсько-скіфсько-сарматського періоду, часів Київської Русі, доби національно-визвольної боротьби XVII—XVIII ст., українських військових формувань періоду І-ї Світової війни та визвольних змагань початку XX ст. розповідають про звитягу та мужність, бойовий ратний подвиг народу при захисті рідної землі. В експозиції музею також представлено раритетні предмети періоду військового будівництва першої половини XX ст., Великої Вітчизняної війни, боротьби партизанських загонів і підрозділів УПА в 1941—1944 роках, визволення України, повоєнного будівництва і бойової діяльності військ Радянської армії на території України. Учні мали можливість ознайомитися зі зразками озброєння, різноманітної військової техніки, холодної та вогнепальної зброї, колекціями нагород, військових відзнак, прапорів, одностроїв.

Ну, а далі було саме цікаве – Новорічна ялинка на Хрещатику, Дід Мороз, Снігуронька, Шрек, Заєць, концерт, вогники, сніг, подарунки і туристи з великими очима. Так, всі були щасливі і втомлені, але в цьому є і свій плюс: спали в потягу до самого Запоріжжя.

Мабуть, багато в кого новорічним бажанням стало повернутися до Києва ще. А хтось зрозумів, що своя земля найрідніша і найгарніша.