Нарешті настала весна. Скільки радості вона принесла людям, тваринам, птахам. І ось почали  цвісти яблуні, груші, сливи, вишні. Це найкрасивіший час навесні. Яка краса! Дерева обсипані білим цвітом, а який аромат ширяє в повітрі. Не дарма стільки віршів, пісень присвячується цій прекрасній порі року. Дивишся на всю цю красу і душа радіє.

     А як красиво на світанку, коли перші сонячні промені ковзають по сонному подвір’ї школи. У цю мить усе світиться рожевим світлом. Сонце піднімається вище і ось уже грушина стала білою. Вся трава усипана мільйонами діамантів, які іскряться, сяють, переливаються. Але сонце піднялося з-за обрію і казка розтанула.

     З приходом весни починаються весняні турботи: висадити квіти, дерева, троянди, покосити газон, прополоти клумби та побілити дерева. Територія навколо нашого навчального закладу буяє в різнотрав’ї, деревах та клумбах з квітами. За кожним класом закріплена пришкільна ділянка за якою наглядають учні. Учні 8-11 класів висаджують квіти та в подальшому наглядають за ними. Працівники школи наглядають за станом трави на ділянках та підкошують, а техпрацівниці придають деревам належний вигляд – побіливши, таким чином захищають дерева від шкідників.

     «Не місце прикрашає людину, а людина прикрашає місце» – це прислів’я говорить нам, що потрібно дбати про всю живу природу,  дбати про рослини, любити та берегти все живе на цій землі.