Чим далі від нас шкільні роки, тим теплішими і ціннішими стають спогади про школу.   І так прекрасно, що існує давня традиція збирати випускників різних років на вечір зустрічі.

      За далекими порогами юності залишилася рідна школа. Та світліше стає серед цього невпинного бігу робочих буднів, серед невідкладних справ, коли знаєш, що у рідному селі, серед помужнілих роками ровесників малиново зоріють неповторні юнацькі спомини і ясніють вікна рідної школи, які звуть лебединою піснею далекого шкільного дитинства.

     Хтось зовсім недавно залишив улюблену парту, а для когось вже  п’ять, а то і всі сорок п’ять років тому пролунав останній дзвінок, та всіх їх об’єднують рідні вчителі,  незабутні уроки, шалені перерви, веселі концерти, цікаві екскурсії, які залишаться в пам’яті назавжди.

     Життя наче потяг, і перша серйозна  зупинка під назвою  "Школа”.  А далі  - у кожного свій маршрут, свої долі, свої пасажири, свої болі й тривоги,  радощі  й успіхи…

     У нашій школі традиційно в першу суботу лютого було по особливому урочисто, світло і затишно. І не спроста, адже ми радо приймали й вітали випускників різних років.

     Під час проведення традиційного святкового концерту кожен із присутніх мимоволі поринув у безтурботні шкільні будні, а у «живій» розмові з вчителями  уявно пережив ще раз найяскравіші моменти навчання.

     І хоч давно відлунав  той останній прощальний дзвінок, та з найдальших доріг повернулися в рідну школу випускники 2019, 2015, 2010, 2005, 2000, 1995, 1990, 1985, 1980, 1975 років випуску. Як добре, що зійшлися всі і звідусіль.

     У вестибюлі школи радо зустрічали колишніх школярів вчителі та учні-старшокласники. Гості з цікавістю розглядали кінострічку з фотографіями , які повернули їх в дитинство, в шкільну юність, в яскраві події шкільного життя.

      Під час урочистої частини лунали прекрасні  пісні, були поставлені цікаві музично-театралізовані сценки, чарівні хореографічні постановки, а також звучала інструментальна музика.

     З вітальним словом до присутніх гостей звернувся директор школи Гамов Олександр Григорович. Сьогоднішні учні, затамувавши подих, слухали виступи представників від кожного випуску. Кожне слово, яке звучало, наповнене глибоким змістом, вдячністю рідним шкільним стінам за розумне, добре, вічне.

     Напевне нікого з присутніх не залишив байдужим виступ випускників 2010 року, які запропонували з гордістю і гідністю заспівати всім разом наш шкільний гімн. Урочисто звучали слова «Школа наша єдина, як велика родина…».

     Особливо тривожним, сумним був епізод вшанування пам’яті вчителів, учнів школи, які пішли за межу вічності, але пам’ять про них буде жити в наших душах і серцях.

     Щорічно від шкільного берега дитинства під парусом надії у далеку дорогу життя вирушають випускники школи. Дуже швидко плине час. Школа, навчання в ній поволі й безповоротно відпливає у минуле. І чим довшою буде відстань, тим чарівнішими й милішими серцю здаватимуться її обриси...

     Не забувайте рідної школи, повертайтеся сюди знову і знову, адже тут радітимуть вам завжди, навіть якщо ви вже дорослі.

     Виносимо подяку всім вчителям, учням та їх батькам за участь у підготовці і проведенні вечора зустрічі шкільних друзів.

     Фоторепортаж можна переглянути у фотоальбомі Вечір зустрічі шкільних друзів (2020 рік).

     Відеоматеріал можна переглянути за посиланням Вечір зустрічі шкільних друзів