Своєрідним символом України є священна птаха – лелека. А візитною карткою нашого села можна вважати лелече гніздо. Вже 3 роки охороняє шкільну родину своєрідний оберіг – коване з металу гніздо з лелеками, символ сімейного благополуччя, щастя, продовження роду, символ поваги до батьків, любові до рідної землі. А два справжніх, обжитих лелеками гнізда, можна побачити по вулиці Конобаєва, де сім’я лелек оселяється вже 6-й рік, та на Кабанцях в районі колишньої восьмирічної школи, де лелеки оселилися 4 роки тому. Обидва гнізда збудовані на електроопорах.

     Лелека, або як його ще називають бузько, бусол – рід птахів родини Лелекових. У нашій місцевості гніздиться один з двох видів, поширених на Україні: Лелека білий, якого ще називають чорногузом. Існує легенда про цього незвичайного птаха. Колись давно люди знайшли лелеку з поламаними крилами, та вилікували його. Птах хоч і одужав, але літати вже не зміг, тому і жив серед людей. Якось на селі трапилася велика пожежа. Лелека, рятуючи від вогню малих дітей господаря, обпік свої довгі ноги, забруднив сажею крила. Ось тому лелека має червоний ніс, довгі червоні ноги і чорні кінці крил.

     Лелеки своїм прильотом в рідні краї провіщають весну. І ми з великою радістю зустрічаємо цих красенів, коли вони повертаються з далеких країв.

     Цієї весни лелеки повернулися до своїх домівок досить рано: на Конобаєва 9 березня, а на Кабанці 19 березня. Першими прилетіли самці, а десь через тиждень прилетіли і самки. Зараз лелечі сім’ї обживають гнізда, ремонтують та чистять їх; оглядають свої угіддя в пошуках їжі, а в хвилини відпочинку радують перехожих дивними звуками, тріском, гучним клацанням дзьобів та зрідка глухим шипінням.

     Величезне лелече гніздо з лелечатами посеред людної вулиці надають селу особливу чарівність. У народі говорять: двір, де є гніздо лелеки, вважається щасливим; село, де є хоч одне гніздо лелеки, обходять стороною чорні хмари та злі буреломи.