Туберкульоз – це важке інфекційне захворювання, може уразити будь-які органи і системи, але зазвичай розвивається в легенях. Туберкульоз передається в основному повітряно-краплинним шляхом, має хронічний перебіг. Збудник туберкульозу - паличка Коха (не зовсім бактерія, а середнє між бактерією і грибком - мікобактерія), легко передається з частинками мокротиння при розмові, кашлі, чханні, контакті з предметами, які були у користування хворого. Часто хворі на туберкульоз спльовують на пол чи грунт, мокротиння висихає, змішується з пилом, розсіюється у повітрі, люди вдихають аєрозоль і таким чином виникає захворювання. Туберкульозна паличка надзвичайно стійка при висушуванні та низькій температурі. В мокротинні хворого на туберкульоз вона залишається життєздатною до 5-6 місяців, а у висушеному стані – роками. Краще всього ці бацилли розмножуються в темноті, вологості і температурі 30-40 градусів. А ультрафіолетові промені вбивають паличку Коха за 2-3 хвилини, прямі сонячні промені знищують збудника протягом 30 хвилин, при кип’ятінні збудник гине за 15 хвилин.

      Ранні симптоми захворювання: підвищена втомлюваність, слабкість, погіршення апетиту, інтенсивна втрата ваги (до 5-10 кг), пітливість (особливо вночі), тривалий кашель (протягом 3 і більше тижнів, з виділенням мокротиння чи без нього), підвищення температури тіла (частіше 37,2-37,5 градусів. Ці симптоми на ранніх етапах не привертають уваги ні самого хворого, ні членів його сім'ї. І лише пізніше приєднуються біль в області грудної клітки, задуха. Тому, якщо кашель та інші симптоми не проходять, необхідно якнайшвидше  звернутися до лікаря.

        Близько однієї третини населення планети (по іншим даним 2/3) мають латентний туберкульоз. Це значить, що люди інфіковані бациллами, але ще не хворі і не можуть передавати хворобу. Вірогідність того, що у людей, інфікованих бактерією туберкульозу, на протязі всього життя виникне туберкульоз, становить 10%. В той час люди з ослабленим імунітетом, такі, як ВІЛ-інфіковані, страждаючі від недостатнього харчування чи діабету піддаються значно більш високому ризику захворювання. 

     Хто найбільш уразливий до туберкульозу?  До них відносяться:

-  особи, що перебувають у постійному контакті з хворими;

-  соціально незахищені верстви населення (особи, які звільнені з місць позбавлення волі та без постійного місця проживання);

-  діти та підлітки (через вікову недосконалість імунної системи);

- особи, що вживають наркотичні препарати, зловживають спиртними напоями, палінням;

-  хворі, які мають супутню легеневу або іншу хронічну  патологію.

          Найдієвішим методом профілактики туберкульозу серед дітей визнано щеплення спеціальною вакциною (БЦЖ), котре проводять ще в пологовому відділенні, а потім в 7  років. До профілактичних заходів відносяться і методи раннього виявлення - це туберкулінодіагностика для дітей у віці 4-14 років та за клінічними показаннями (проба Манту), флюорографічне обстеження населення,  мікроскопія мокротиння.

          Заходи профілактики туберкульозу прості. Обов’язково необхідно піклуватися про своє здоров’я – правильно харчуватися, займатися фізкультурою і спортом, загартовуватись, частіше бувати на свіжому повітрі, дотримуватись правил особистої  гігієни. Крім цього, необхідно добре провітрювати квартири, вивішувати на сонці одіяла, подушки, одежу, частіше проводити вологе прибирання приміщень.

          Необхідно  відмовитись від шкідливих звичок, таких, як куріння,  вживання алкоголю. Слід уникати перевантажень і негативних емоцій, недосипання і перевтоми.

          Обов’язково регулярно проходити флюорографічне обстеження. Підлітки проходять флюорографічне обстеження починаючи з 15-річного віку, потім після закінчення загальноосвітньої школи перед вступом у навчальні заклади.

          Туберкульоз – виліковна хвороба! Повне одужання можливе за умови дотримання режиму довгострокового лікування та виконання  рекомендацій лікаря.  Головне – своєчасно звернутися за медичною допомогою!