Нині, на рубежі тисячоліть, загроза смерті планети Земля від екологічної катастрофи більш реальна, ніж загибель від ядерної війни. Чорнобильська трагедія – це жорстоке і, мабуть, останнє попередження людству про те, що час розкидати каміння вже минув і настав час каміння громадити.

                                                                                                                    Л.Кучма

25 квітня 2014 року учні 8 та 11 класу згадуючи страшенні події минулого, мали можливість відвідати сільський будинок культури, де мали змогу поспілкуватися з очевидцем аварії на Чорнобильській АЕС – Міщенком Ю.П., вшанувати хвилиною мовчання тих, хто відійшов у вічність, рятуючи нас від загибелі, а також пригадати ті страшні дні, які принесли багато бід всьому населенню не лише України , а і всієї  планети.

Екологічною катастрофою світового рівня стала аварія на Чорнобильській АЕС в ніч на 25 на 26 квітня 1986 року. Аварія призвела до небаченого забруднення біосфери, радіоактивного  опромінення тисячі людей, появи на території України 30-кілометрової «зони відчудження»,  масового переселення жителів із забруднених земель інші регіони республіки. Лише прямі витрати України, яка мусила майже повністю взяти на себе справу ліквідації катастрофи на електростанції, що підпорядковувалися свого часу союзному відомству, становили в 1988-1990 рр. у тодішньому масштабі цін понад 20 млрд крб. Та це не вирішило проблеми, і ще довго Україна змушена була виділяти мільярди на ліквідацію наслідків Чорнобиля, захистити тих, хто від цього постраждав.

Героїзм військових та цивільних ліквідаторів аварії на Чорнобильській АС  в умовах Чорнобиля, виявлений ними у нетипових для них обставинах, заслуговує подвійної шани. Вічна слава тим, хто виконав свій почесний обов’язок солдата  й громадянина.