"Малотокмачанська гімназія" Малотокмачанської сільської ради

Пам'ять оживає

Пам'ять оживає

Осінь… Пора достиглого врожаю та пожовклого листя.

Але для жителів нашого краю це і час відзначення річниці визволення від німецько-фашистських загарбників. Ми бережемо пам'ять про ті далекі вже події та цікавимося не лише історією рідного села, але і всього рідного краю.

Протягом ряду років у школі діє гурток «Юні музеєзнавці» КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР. Гуртківці беруть активну участь у громадських заходах, краєзнавчих вікторинах, конкурсах ініційованих закладом. Інтерес легко переростає у пошук і відображається у завершеній роботі.

Ось і цими осінніми днями ми охоче відвідали історичну реконструкцію прориву німецької лінії оборони "Вотан» з використанням бронетехніки, артилерії, авіації, військових підрозділів, що відбулася в селі Мордвинівка Мелітопольського району. Небом пливли літаки, на полі підривалися снаряди, не вщухали постріли – так проходила театралізована вистава відтворення військових дій, яка проводиться щорічно. Ветерани війни зі сльозами на очах пригадували найзапекліші бої, зокрема, - лінію оборони Вотан, де пролилося чимало крові. Цю територію німецькі війська охороняли, як могли, але ж одного дня наступ радянських військ вирішив долю: це сталося 23 жовтня, відтоді день прориву лінії Вотан вважається днем визволення Мелітопольського району.

Атмосфера реконструкції ніби перенесла нас у ті воєнні роки. Ми відчули прагнення до перемоги над противником. Реалістичним виглядало все: військова форма, вибухи снарядів та мін, стовпи землі та диму від них, задіяна техніка, слух пронизували постріли. Особливо вразила авіація. В імітованому бою літаки з’являлися зненацька, пікірували і ми ніби притискалися до землі. А «противники» здійснювали над нами фігури вищого пілотажу, вражаючи неочікуваними можливостями техніки часів Великої Вітчизняної війни та майстерністю пілотів.

Під час всього «бою» учні щиро вболівали за жителів села полонених фашистами, поранених та вбитих радянських бійців. Все ближче і ближче вони просувалися до перемоги. Боролися за кожний метр землі. І ось – довгоочікувана перемога! Весь присутній люд, якого була сила-силенна, разом, в одному пориві з переможцями вигукнув і хвилею над полем прокотилося радісне «Ура!!!». Нас переповнювала гордість за визволителів.

І, навіть, погода змінилася на краще, ніби відчувши цей піднесений настрій: розійшлися похмурі дощові хмари, стих пронизливий вітер і вийшло ясне сонце, що ще раз засвідчило безповоротне закінчення воєнних подій.

Звичайно, наші відчуття не зрівняти з емоціями реальних учасників подій війни. Ми стали свідками того, як присутній на реконструкції ветеран Великої Вітчизняної війни переповнений спогадами та відчуттями із натовпу глядачів «кинувся в атаку». Через мить він оговтався. Але його вчинок не залишив байдужими присутніх.

Всі задоволені поїздкою. Все побачене, відчуття та емоції пережиті 20 жовтня дали ширше уявлення про події воєнного часу, підвищили інтерес до минулого народу, що вистояв і переміг у війні.

Учні щиро дякують організаторам даної поїздки, а саме, адміністрації школи та вчительці історії Гамовій Тетяні Василівні.