Нова книга віршів «Осіння мелодія душі» члена  Національної Спілки письменників України  Івана Левченка, як і попереднє видання, адресована шанувальникам сучасної української поезії. До неї увійшли твори, написані автором із вересня 2015-го і до кінця листопада 2016 років.

     Природна збентеженість душі від того, що все й осінній  сам, говорячи словами поета, і від неймовірно тяжких випробовувань, які впали на долю української громади у зв’язку з анексією Криму Росією та  триваючою кровопролитною війною з загарбником на Донбасі, наповнює авторське слово такими довірливими та притягальними інтонаціями, що вся книга сприймається як сповідь сучасника – поета й громадянина – про найголовніше, що болить кожному небайдужому співвітчизнику: про непоправні втрати на фронті та важку дорогу до миру – запоруки збереження  територіальної цілісності й незалежності України і неодмінної умови оновлення життя в ній.

     Усвідомлюючи, що війна роз’єднує  рід і наповнює душі людей ненавистю, неминуче нищить рідну землю та робить незахищеною на ній  людину, автор пристрасним  рядком кличе до  порозуміння та єдності, неодмінної уваги до найбільшої цінності кожного – його життя.

     Разом із тим, він – співець краси рідного краю, його неповторної природи – цього джерела справжньої поезії  буття, благословенної самим Богом землі, де з діда-прадіда прагнули щастя  й волі попередні покоління  українців. І нинішні сягнуть його – щастя, і сподіваної волі за однієї  умови – щирої любові до України, переконаний поет..

     Саме любов’ю до неї й дихає кожне його слово. І в цьому особлива принада на цінність нової книги талановитого автора, котрий розраховує, як і раніше, на вдумливого читача та змістовний  діалог із ним. Безперервно,  він буде  вражений діапазоном думки поета, якому є до всього справа, причому  не тільки в Україні, хоча це – альфа і омега його повсякчасних турбот-переживань, а й, приміром,  у потерпаючій від бомбових ударів, зокрема військово-космічних сил Росії, далекій Сірії, де триває громадянська війна . Чи в Америці, і не тільки тому, що вона обрала новим президентом республіканця  Дональда Трампа, хоча й ця обставина не оминула уважного поета, котрому не байдуже, яким буде світ від такого вибору. І саме там – за двома океанами від України – авторові болить раптова трагічна смерть  талановитої співвітчизниці, де заробітчани та представники  української діаспори  проводжають в останню путь небіжчицю за національним звичаєм – зі співом рідних пісень, із чорнобривцями та сумними кетягами калини …

     Ключ до розуміння планетарного мислення автора у його ж словах – що є світ для України ? Для нього такого світу  не існує. І навпаки Всесвіт – це передовсім люба його серцю Україна. Нею пульсує кожен рядок, кожне  слово нової книги поета.

     Раніше побачили світ книги віршів Івана Левченка, видані в Севастополі: «Мигдаль на руїні» (2003), «Недруги не зраджують ніколи» (2004), «Стрічаю піснею свій день новий» (2005), «Стою на майдані» (2005), «Порятунок у шторм» (2006), «Все повертається в житті»  (2007), «Єднаймося,  браття!»(2008 ), «Я вірю: Вкраїною Крим проросте!» (2009), «Ні, не все ще втрачено!» (2010 ), «Не губімо в собі Україну!» (2011), «Заберу тебе в сон» (2012), «Над прірвою» (2013), а також публіцистична документальна трилогія – «Історія протистояння», «Ми з ліцензією»  та  «Отак і живемо».

     2015 року у Львові вийшла книга поета «За журавлями, 2016–го – у Києві – книга віршів «Розбуджені бідою».

     З авторськими доробками поета-земляка можна ознайомитись у шкільній бібліотеці.

     Поет розміщує свої твори  в Інтернеті, зокрема на персональному сайті «Світлиця Івана Левченка».